В
серпні
місяці виповнилося 90 років Марії Кирилівні Шевченко. Марія Кирилівна прекрасна
жінка, повна снаги, енергії і бажання робити добро, голова сільської
ветеранської організації, справжній патріот не лише своєї рідної Соболівки, а й
всієї Тепличчини.
Народилася М.К.Шевченко в багатодітній селянській родині. Господарювали, мали землю, садок, коней, вівці.
Батько – Кирило Петрович Капуша, унтер-офіцер Царської
армії, Кавалер чотирьох Георгіївських Хрестів.
Марія Кирилівна закінчила 8 класів Соболівської середньої
школи, коли розпочалась війна. Чотири брати пішли на фронт, додому повернулися
тільки двоє. В роки війни трудилася, де доводилось: на перевалці, комірником на
нафтобазі Соболівської МТС, звідки в 1944 році , після звільнення Тепличчини,
була направлена на навчання в Бердичівську школу бухгалтерів, в 1945 році за
розподіленням поїхала на роботу в Тернопільську область, на Денисівську МТС.
В 1946 році одружилася, переїхала жити на Тепличчину, в
сім’ї народилося троє дітей. Маючи потяг до знань, Марія Кирилівна вирішила
підвищити свою кваліфікацію і пішла навчатися в Соболівську вечірню школу.
Після закінчення школи вступила до Уманського
сільськогосподарського інституту і отримала диплом вченого агронома.
З 1956 року Марія Кирилівна розпочала свою трудову
діяльність в радгоспі Соболівського цукрокомбінату, директором якого була Марія
Петрівна Черкасова.
М.К.Шевченко весь час брала активну в громадському житті
села, працювала для своїх земляків, була головою товариського суду, головою
земельної комісії села, головою комісії з питань сільського господарства та
оплати праці, дев’ять скликань обиралась депутатом Соболівської сільської ради.
За ініціативою Марії Кирилівни та місцевого краєзнавця
Івана Карповича Фурдика в 2004 році було побудовано пам’ятний знак жертвам Голодомору та політичних репресій.
За її сприянням була
здійснена значна робота зі збору відомостей про своїх земляків-фронтовиків,
партизанів та підпільників Великої Вітчизняної війни і формування поіменних
списків. Тож Марія Кирилівна сама здійснила поїздку у м. Київ з метою відвідин
Центрального військового архіву. Вона навіть не сподівалась на такий вдалий
візит до архіву, після якого її «фонд» поповнився цінними архівними
документами-копіями двох книг з прізвищами тепличан .
Наступною своєю місією Марія
Кирилівна вважає занесення на сільську меморіальну стелу прізвищ тих, чиї імена
з певних причин там немає.
Також має на меті М.К.Шевченко встановити пам’ятний знак у Соболівці на
місці розстріляних 17 заручників. Поки ж там стоїть один хрест.
За її сприянням вийшла книга
про голодомор 1932-1933 рр. в Україні, зокрема , із свідченнями очевидців з
Теплицького району – мешканців Соболівки, Орлівки, Побірки та інших населених
пунктів.
В столиці Франції місті
Парижі відбулася прем’єра давно очікуваного тепличанами фільму про голодомор в
Україні, знятого французькими документалістами під керівництвом режисера
Бенедікт Банет, який згодом, зі слів Філіпа Наумяка, буде показаний і на
Вінниччині. У зйомках фільму активну участь приймали свідки Голодомору, жителі
села Соболівка, серед них один із головних свідків – Марія Кирилівна Шевченко
та краєзнавець села Іван Карпович Фурдик.
В Соболівському Будинку
культури з нагоди 90 річчя Марії Кирилівни Шевченко працівниками культури
проведений вечір-портрет «Дорогою мого життя ,
в сільській бібліотеці оформлено перегляд літератури.
