Translate
четвер, 4 грудня 2014 р.
субота, 20 вересня 2014 р.
21 вересня виповнюється 100 років з дня народження Афанасія Панфіловича Титарчука, голови колгоспу "Росія" с. Соболівка.
Народився Афанасій Панфілович Титарчук 21 вересня 1914 року в с. Лозовата Теплицького району в сім’ї селянина.
У 1944 році відразу після звільнення
Тепличчини від німецьких загарбників викликали в райком партії, сказали
приймати середню школу у Соболівці. Важкими були ті роки, голодними і
холодними. До того ж у селі був ще дитячий будинок, де виховувались
діти-сироти. Намагався все робити для того, щоб не такою жорстокою була доля
цих обездоолених хлопчиків та дівчаток.
Народився Афанасій Панфілович Титарчук 21 вересня 1914 року в с. Лозовата Теплицького району в сім’ї селянина.
Чотири класи початкової школи закінчив у рідному селі, а
семирічну освіту здобув у Теплику, куди відвіз його батько. Потім закінчив в
Умані тримісячні педкурси. Педагогічну роботу розпочав у селі Чернятка
Джулинського (тепер Бершадського )
району.
У ті роки було
модно вербуватися на Донбас, будови. Поманила і його юнацька романтика. Поїхав
до Макіївки. Спочатку працював на будівництві заводу, згодом коногоном у шахті
– там більша зарплата. А ввечері навчався у педагогічному технікумі. Вступив у
комсомол. Робота була дуже важкою, без відпочинку біг на заняття.
Після
закінчення технікуму почав працювати у школі. Був активістом. Тому Макіївський
райком комсомолу направив його делегатом на з’їзд письменників СРСР. Бажання вчитись ніколи не покидало його. Став
студентом Луганського педінституту, який закінчив достроково з відзнакою. І від
інституту – делегатом на І з’їзд ВЦРПС, який проходив у Москві.
Згодом про
нашу школу заговорили не тільки в районні, але й далеко за його межами. Шкільні
дослідні ділянки визнали одними з кращих. В оранжереї вирощували овочі, квіти.
За досягнуті успіхи удостоїли честі побувати на Виставці досягнень народного
господарства.
У липні 1955
року викликали в райком партії, запропонували стати головою колгоспу. Довго
відмовлявся, та вговорили.
Збори йшли
кілька годин. Люди зневірились в усьому, бо все в господарстві йшло шкереберть.
Він мав бути 28-м головою колгоспу. Обрали заступником голови управління
ім.Суворова. Людям здавалося, що буде такий самий толк, як і з попередніми
головами. Ті хоч знали сільське господарство. А це – вчитель. Та через два
місяці обрали головою.
Було дуже
важко. В селі працювали цукрозавод, МТС, залізнична станція, лікарня, ще чимало
інших установ та організацій, тому в колгосп йшли неохоче – малі заробітки.
Згодом, як мовиться, все стало на свої місця.
Сім
господарст: «Червоний хлібороб», «Більшовик», ім. Суворова, ім. Мічуріна,
«Комітерн», ім. Богдана Хмельницького, ім. Леніна об’єднали в один великий колгосп «Росія»,
керівником якого і став Афанасій Панфілович.
За його
керівництва Соболівське господарство стає одним із найбагатших в Україні. Про колгосп
«Росія» часто пишуть і центральній пресі. Національне радіо транслює численні
передачі, знімають документальні фільми. Досить часто колгоспники села діляться
своїми успіхами на Виставці досягнень народного господарства (ВДНГ) в Москві.
Чимало колгоспників
за підтримки та з подачі Афанасія Панфіловича удостоєні найвищих урядових
нагород. Саме завдяки йому в селі 1969 року відкривається один із найкращих в
районі будинків культури на 800 місць,
будується Будинок побуту, нова пошта, двоповерхова школа на 560 місць, перша в
області сільська музична школа. Крім того в селі збудували цегельний завод,
могутні тваринницькі комплекси, а при в’їзді в Соболівку відкрито меморіал
односельчанам, загиблим в роки Вітчизняної вйни. Завдяки його старанням в село
пішли рейсові автобуси з Вінниці.
За трудові
подвиги Афанасій Панфілович був нагороджений орденом Трудового Червоного
Прапору та багатьма медалями.
В часи
головування соболівчани по праву гордились своїм гарним селом та досить високим
для того історичного періоду країни рівнем життя звичайних колгоспників.
Світла Вам
пам’ять, Афанасію Панфіловичу!
четвер, 17 липня 2014 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)