Translate
суботу, 20 вересня 2014 р.
21 вересня виповнюється 100 років з дня народження Афанасія Панфіловича Титарчука, голови колгоспу "Росія" с. Соболівка.
Народився Афанасій Панфілович Титарчук 21 вересня 1914 року в с. Лозовата Теплицького району в сім’ї селянина.
У 1944 році відразу після звільнення
Тепличчини від німецьких загарбників викликали в райком партії, сказали
приймати середню школу у Соболівці. Важкими були ті роки, голодними і
холодними. До того ж у селі був ще дитячий будинок, де виховувались
діти-сироти. Намагався все робити для того, щоб не такою жорстокою була доля
цих обездоолених хлопчиків та дівчаток.
Народився Афанасій Панфілович Титарчук 21 вересня 1914 року в с. Лозовата Теплицького району в сім’ї селянина.
Чотири класи початкової школи закінчив у рідному селі, а
семирічну освіту здобув у Теплику, куди відвіз його батько. Потім закінчив в
Умані тримісячні педкурси. Педагогічну роботу розпочав у селі Чернятка
Джулинського (тепер Бершадського )
району.
У ті роки було
модно вербуватися на Донбас, будови. Поманила і його юнацька романтика. Поїхав
до Макіївки. Спочатку працював на будівництві заводу, згодом коногоном у шахті
– там більша зарплата. А ввечері навчався у педагогічному технікумі. Вступив у
комсомол. Робота була дуже важкою, без відпочинку біг на заняття.
Після
закінчення технікуму почав працювати у школі. Був активістом. Тому Макіївський
райком комсомолу направив його делегатом на з’їзд письменників СРСР. Бажання вчитись ніколи не покидало його. Став
студентом Луганського педінституту, який закінчив достроково з відзнакою. І від
інституту – делегатом на І з’їзд ВЦРПС, який проходив у Москві.
Згодом про
нашу школу заговорили не тільки в районні, але й далеко за його межами. Шкільні
дослідні ділянки визнали одними з кращих. В оранжереї вирощували овочі, квіти.
За досягнуті успіхи удостоїли честі побувати на Виставці досягнень народного
господарства.
У липні 1955
року викликали в райком партії, запропонували стати головою колгоспу. Довго
відмовлявся, та вговорили.
Збори йшли
кілька годин. Люди зневірились в усьому, бо все в господарстві йшло шкереберть.
Він мав бути 28-м головою колгоспу. Обрали заступником голови управління
ім.Суворова. Людям здавалося, що буде такий самий толк, як і з попередніми
головами. Ті хоч знали сільське господарство. А це – вчитель. Та через два
місяці обрали головою.
Було дуже
важко. В селі працювали цукрозавод, МТС, залізнична станція, лікарня, ще чимало
інших установ та організацій, тому в колгосп йшли неохоче – малі заробітки.
Згодом, як мовиться, все стало на свої місця.
Сім
господарст: «Червоний хлібороб», «Більшовик», ім. Суворова, ім. Мічуріна,
«Комітерн», ім. Богдана Хмельницького, ім. Леніна об’єднали в один великий колгосп «Росія»,
керівником якого і став Афанасій Панфілович.
За його
керівництва Соболівське господарство стає одним із найбагатших в Україні. Про колгосп
«Росія» часто пишуть і центральній пресі. Національне радіо транслює численні
передачі, знімають документальні фільми. Досить часто колгоспники села діляться
своїми успіхами на Виставці досягнень народного господарства (ВДНГ) в Москві.
Чимало колгоспників
за підтримки та з подачі Афанасія Панфіловича удостоєні найвищих урядових
нагород. Саме завдяки йому в селі 1969 року відкривається один із найкращих в
районі будинків культури на 800 місць,
будується Будинок побуту, нова пошта, двоповерхова школа на 560 місць, перша в
області сільська музична школа. Крім того в селі збудували цегельний завод,
могутні тваринницькі комплекси, а при в’їзді в Соболівку відкрито меморіал
односельчанам, загиблим в роки Вітчизняної вйни. Завдяки його старанням в село
пішли рейсові автобуси з Вінниці.
За трудові
подвиги Афанасій Панфілович був нагороджений орденом Трудового Червоного
Прапору та багатьма медалями.
В часи
головування соболівчани по праву гордились своїм гарним селом та досить високим
для того історичного періоду країни рівнем життя звичайних колгоспників.
Світла Вам
пам’ять, Афанасію Панфіловичу!
Підписатися на:
Дописи (Atom)