Перестало битися серце історика-краєзнавця, книголюба  і  бібліофіла,  легендарної особистості не тільки Соболівки, а й Тепличчини.

 

Народився Іван Карпович Фурдик 27 листопада 1923 року, в селі Соболівка Теплицького району . Навчався в місцевій середній школі.

 

      Закінчив Тульчинську фельдшерську школу, в 1941 році одержав кваліфікацію медичного фельдшера.

            Учасник бойових дій в Великій Вітчизняній війні на посаді військового фельдшера – командира медико-санітарного взводу.

            На фронті був тяжко поранений. Нагороджений орденами: «Вітчизняної війни І-го ступеня» , «За відвагу» та 22 медалями.

            Військове звання – старший лейтенант медичної служби.

            Інвалід Великої Вітчизняної війни першої групи.

Напередодні 65-ї річниці Перемоги в Великій Вітчизняній війні наказом Міністерства оборони України Фурдику Івану Карповичу присвоєно чергове військове звання  -Полковник.

            Після закінчення війни повернувся в своє рідне село Соболівку. Працював в Соболівській дільничій лікарні фельдшером пункту швидкої медичної допомоги до виходу на пенсію за віком.

            Фурдик І. К. відомий на Поділлі краєзнавець. Досліджуючи минуле рідного краю друкував в місцевій, обласній та республіканській пресі свої краєзнавчі матеріали.

            Зокрема надрукував у 1972 році в багатотомному видані «Історія міст та сіл України. Вінницька область» історичний нарис «Соболівка».

            Фурдик І. К. також відомий як бібліофіл. На протязі багатьох років зібрав велику власну бібліотеку із значною кількістю раритетів та книг з автографами авторів.

            На громадських засадах в 1983 році обраний головою ради старійшин села Соболівки.

            Був активним читачем головних бібліотек: Вінниці, Києва, Москви та Петербурга.

 

 

В серпні місяці виповнилося 90 років Марії Кирилівні Шевченко. Марія Кирилівна прекрасна жінка, повна снаги, енергії і бажання робити добро, голова сільської ветеранської організації, справжній патріот не лише своєї рідної Соболівки, а й всієї Тепличчини.

 

Народилася М.К.Шевченко в багатодітній селянській родині. Господарювали, мали землю, садок, коней, вівці.

Батько – Кирило Петрович Капуша, унтер-офіцер Царської армії, Кавалер чотирьох Георгіївських Хрестів.

Марія Кирилівна закінчила 8 класів Соболівської середньої школи, коли розпочалась війна. Чотири брати пішли на фронт, додому повернулися тільки двоє. В роки війни трудилася, де доводилось: на перевалці, комірником на нафтобазі Соболівської МТС, звідки в 1944 році , після звільнення Тепличчини, була направлена на навчання в Бердичівську школу бухгалтерів, в 1945 році за розподіленням поїхала на роботу в Тернопільську область, на Денисівську МТС.

В 1946 році одружилася, переїхала жити на Тепличчину, в сім’ї народилося троє дітей. Маючи потяг до знань, Марія Кирилівна вирішила підвищити свою кваліфікацію і пішла навчатися в Соболівську вечірню школу.

Після закінчення школи вступила до Уманського сільськогосподарського інституту і отримала диплом  вченого агронома.

З 1956 року Марія Кирилівна розпочала свою трудову діяльність в радгоспі Соболівського цукрокомбінату, директором якого була Марія Петрівна Черкасова.

М.К.Шевченко весь час брала активну в громадському житті села, працювала для своїх земляків, була головою товариського суду, головою земельної комісії села, головою комісії з питань сільського господарства та оплати праці, дев’ять скликань обиралась депутатом Соболівської сільської ради.

За ініціативою Марії Кирилівни та місцевого краєзнавця Івана Карповича Фурдика в 2004 році було побудовано пам’ятний знак  жертвам Голодомору та політичних репресій.

 

         За її сприянням була здійснена значна робота зі збору відомостей про своїх земляків-фронтовиків, партизанів та підпільників Великої Вітчизняної війни і формування поіменних списків. Тож Марія Кирилівна сама здійснила поїздку у м. Київ з метою відвідин Центрального військового архіву. Вона навіть не сподівалась на такий вдалий візит до архіву, після якого її «фонд» поповнився цінними архівними документами-копіями двох книг з прізвищами тепличан .

         Наступною своєю місією Марія Кирилівна вважає занесення на сільську меморіальну стелу прізвищ тих, чиї імена з певних причин там немає.

Також має на меті М.К.Шевченко встановити пам’ятний знак у Соболівці на місці розстріляних 17 заручників. Поки ж там стоїть один хрест.

         За її сприянням вийшла книга про голодомор 1932-1933 рр. в Україні, зокрема , із свідченнями очевидців з Теплицького району – мешканців Соболівки, Орлівки, Побірки та інших населених пунктів.

         В столиці Франції місті Парижі відбулася прем’єра давно очікуваного тепличанами фільму про голодомор в Україні, знятого французькими документалістами під керівництвом режисера Бенедікт Банет, який згодом, зі слів Філіпа Наумяка, буде показаний і на Вінниччині. У зйомках фільму активну участь приймали свідки Голодомору, жителі села Соболівка, серед них один із головних свідків – Марія Кирилівна Шевченко та краєзнавець села Іван Карпович Фурдик.

         В Соболівському Будинку культури з нагоди 90 річчя Марії Кирилівни Шевченко працівниками культури проведений вечір-портрет «Дорогою мого життя ,  в сільській бібліотеці оформлено перегляд літератури.

 

 

                                     Будні Соболівської сільської бібліотеки